applying-new-york-convention

applying-new-york-convention

Нью-Йоркська конвенція 1958 («Конвенція про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень») — базовий міжнародний договір про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень. Україна — сторона Конвенції. Розділ IX ЦПК (ст. 474–482) імплементує NYC у національне процесуальне право; ст. 478 ЦПК дослівно повторює ст. V NYC.

Ключові URL

Підстави відмови у визнанні (ст. V NYC = ст. 478 ЦПК)

Перелік — вичерпний. Суд не має права відмовити з інших підстав. Pro-enforcement bias NYC випливає з преамбули + ст. III — презумпція на користь визнання, винятки — вузько.

Ст. V(1) NYC — лише на вимогу сторони, проти якої винесено рішення

Тягар доведення — на стороні, що заперечує.

Ст. V(2) NYC — суд може відмовити з власної ініціативи (ex officio)

Документи заявника (ст. IV NYC = ст. 476 ЦПК)

1. Оригінал належним чином засвідченого арбітражного рішення або засвідчена копія.
2. Оригінал арбітражної угоди (арбітражного застереження) або засвідчена копія.
3. Офіційний переклад зазначених документів на українську мову, якщо вони викладені іншою мовою.

Практика України:

• Переклад — нотаріально засвідчений.
• Легалізація або апостиль (Гаазька конвенція 1961) — залежно від країни seat (для країн-учасниць Гаазької конвенції — апостиль; інакше — консульська легалізація).
• Доказ набрання рішенням чинності — сертифікат/довідка арбітражної інституції (для ad hoc — інше належне підтвердження).

Public policy exception — стандарти застосування

Ключова позиція ВС: [вставити ✓ верифіковану через searching-edrsr постанову КЦС ВС щодо вузького тлумачення публічного порядку: номер справи, дата, ЄДРСР-ID]

Вузьке тлумачення — публічний порядок охоплює лише:

• Основоположні принципи правопорядку України (заборона корупції, легалізації злочинних доходів, фінансування тероризму).
• Процесуальні гарантії (право на захист, неупереджений суд, рівність сторін).
• Санкційний режим — особливо щодо російських осіб та осіб з окупованих територій (активно застосовується після 24.02.2022): ЗУ «Про санкції» та Указ Президента про введення в дію рішень РНБО.

НЕ охоплює:

• Відмінність у матеріальному праві (ставки відсотків, строки давності, підстави відповідальності).
• Помилки арбітражу по суті — merits review заборонений.
• Відмінність у процесуальних стандартах порівняно з ЦПК України.
• Суворість санкцій за договором (неустойка, штраф), якщо не суперечить основоположним засадам.

Типові аргументи заявника (сторона, що просить визнання)

1. Вичерпність переліку ст. V NYC / ст. 478 ЦПК. Суд не розширює підстави.
2. Тягар доведення підстав ст. V(1) — на стороні-заперечувачі; доведення — документами, а не презумпціями.
3. Вузьке тлумачення public policy — посилання на усталену практику КЦС ВС (див. searching-edrsr).
4. Pro-enforcement bias NYC — преамбула + ст. III: держави зобов'язані визнавати, винятки застосовуються обмежувально.
5. Заборона merits review — суд не переглядає рішення по суті (ст. V NYC, ст. 478 ЦПК).
6. Дотримання формальних вимог ст. IV NYC / ст. 476 ЦПК — повний пакет документів поданий.

Типові аргументи сторони, що заперечує

1. Неналежне повідомлення (ст. V(1)(b)) — якщо документи арбітражу не отримувались: адреса в контракті застаріла, email без підтвердження доставки, повідомлення лише однією мовою за умови двомовного контракту.
2. Вихід за межі арбітражної угоди (ст. V(1)(c)) — рішення по вимогах, не охоплених scope застереження (наприклад, делікт замість договірного спору).
3. Дефекти складу арбітражу (ст. V(1)(d)) — арбітр не відповідав вимогам незалежності/неупередженості (IBA Guidelines on Conflicts of Interest), порушення процедури обрання.
4. Public policy (обережно, ст. V(2)(b)) — санкційні обставини, пов'язаність із суб'єктами під санкціями РФ/РБ; грубе порушення процесуальних гарантій.
5. Скасування в країні seat (ст. V(1)(e)) — доказ ухвали суду seat про скасування рішення.
6. Non-arbitrability (ст. V(2)(a)) — об'єкт спору за правом України не може бути предметом арбітражу (наприклад, корпоративні спори обмеженого переліку, окремі трудові/сімейні спори).

Підсудність (Україна)

Заява про визнання і виконання — до апеляційного суду за місцем знаходження (проживання) боржника, а за відсутності такого — за місцем знаходження майна боржника (ст. 475 ЦПК).

Заява про скасування рішення МКАС/МАК при ТПП України (де seat — Київ) — до Київського апеляційного суду (ст. 454 ЦПК). Це окрема категорія справ — не плутати зі скасуванням іноземного арбітражного рішення, яке в Україні неможливе (скасування — юрисдикція країни seat).

Строк подання

3 роки з дня набрання арбітражним рішенням чинності (ст. 475 ЦПК).

Після ухвали про визнання

Ухвала про визнання і надання дозволу на виконання є підставою для видачі виконавчого листа. Виконання — через виконавче провадження за ЗУ «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIII). Відповідальний агент проєкту — enforcement-agent.

Workflow

1. Визначити тип справи: визнання і виконання (ст. 474–477, 479–482 ЦПК) vs. скасування (ст. 454 ЦПК — лише для рішень МКАС/МАК при ТПП України).
2. Перевірити seat арбітражу — визначає compétence de la compétence для скасування: Україна vs. інша країна.
3. Зібрати документи заявника за ст. IV NYC / ст. 476 ЦПК: рішення + угода + переклад + апостиль/легалізація.
4. Оцінити потенційні ст. V заперечення з обох сторін. Мапінг NYC → ЦПК — дослівний.
5. Перевірити строк (3 роки від набрання чинності — ст. 475 ЦПК).
6. Підсудність — апеляційний суд за місцем знаходження боржника/майна.
7. Для public policy — перевірити актуальну практику ВС через скіл searching-edrsr.
8. Посилання — завжди пара: NYC ст. V(...) + ст. 478 ЦПК (у міжнародних справах NYC — первинний інструмент).

Common mistakes

• Аргумент «рішення несправедливе / економічно обтяжливе». Суд не переглядає по суті (merits review заборонений). Лише вичерпний перелік ст. V NYC.
• Широке тлумачення public policy. Плутання з відмінністю у матеріальному праві; суд відкине такий аргумент з посиланням на усталену практику ВС.
• Змішування скасування і відмови у визнанні. Скасування — юрисдикція країни seat (для рішень МКАС при ТПП України — Київський апеляційний за ст. 454 ЦПК). Відмова у визнанні — юрисдикція країни виконання (ст. V NYC / ст. 478 ЦПК). Це два різні процеси.
• Відсутність нотаріально засвідченого перекладу. Без перекладу — залишення заяви без руху; пропуск строку реагування веде до повернення.
• Пропуск апостилю/легалізації. Для країн-учасниць Гаазької конвенції 1961 — апостиль; для інших — консульська легалізація. Без цього документи не приймаються.
• Посилання лише на ст. 478 ЦПК без ст. V NYC. У міжнародному контексті NYC — первинний інструмент, ЦПК — імплементація; посилання має бути подвійним.
• Ігнорування pro-enforcement bias. NYC побудована на презумпції визнання; сторона-заперечувач має активно доводити підстави ст. V, а не навпаки.
• Спроба оскаржити склад арбітражу вже після винесення рішення без попередніх заяв у ході процесу. Non-waiver — аргумент втрачається, якщо сторона не заявила про дефект вчасно в межах арбітражу.
• Плутання NYC з Європейською конвенцією 1961 (Geneva Convention on International Commercial Arbitration). Це різні інструменти з різними сферами застосування.